Cyclosis / Cytoplasmic streaming in plant cells (Elodea) - DIC microscop...

как вставить презентацию на сайт from mewnick

                  Проблема над якою я   працюю:                                                                                                        

«Профілізація та політехнічне виховання в сільській школі»

В умовах ринкової економіки, коли від людини вимагається надійна, якісна і відповідальна праця, трудове виховання школярів набуває особливого значення. Не випадково у більшості країн світу трудова підготовка учнів стає невід'ємною складовою навчально-виховного процесу. Трудова складова в українському вихованні з давніх-давен виступала як досить суттєва педагогічна тенденція. Наш народ завжди вважав працю, трудову діяльність першоосновою буття людини, нації. Трудове виховання дітей здійснювалося шляхом створення умов, які сприяли ранньому залученню дітей до справжньої продуктивної праці, формуванню особистості працівника, господаря.

Слід зауважити, що успішне формування особистості в сучасному навчальному закладі може здійснюватися тільки на основі розумно організованого поєднання навчально-виховної роботи з практичної трудовою діяльністю. Передові представники філософської та педагогічної думки (Т.Г.Шевченко, А.С. Макаренко, Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський, А.П. Чехов, Г.Г. Ващенко, ДЛ.Сергієнко, О.В. Духнович, П.Р. Атутов) бачили у праці велику перетворюючу силу, яка забезпечує прогресивний розвиток як суспільства в цілому, так і кожної людини окремо.

Праця - основне джерело матеріального і духовного багатства суспільства, головний критерій соціального престижу людини, фундамент особистісного розвитку. Правильно організоване трудове виховання, безпосередня участь школярів у суспільно корисній, продуктивній праці, є дійсним фактором громадянського дорослішання, морального та інтелектуального формування особистості, її фізичного розвитку. Як би не склалася подальша доля учнівської молоді, трудові вміння і гарт будуть потрібні їм у будь-якій сфері діяльності. Ось чому трудовий елемент у навчальному вихованні з давніх часів виступає як вельми суттєва педагогічна система.

Праця, практична виробнича діяльність позитивно впливають на фізичний розвиток людини. Фізіологічні дослідження показують, що фізична праця, пов'язана з рухом і фізичними вправами на свіжому повітрі зміцнює   сили людини та її здоров'я, підвищує її життєву енергію і розумову працездатність.

АС. Макаренко підкреслював, що у трудовому вихованні треба розрізняти дві взаємопов'язані сторони: одна - формування умінь і навичок працювати, друга - виховання любові і поваги до праці. Він прийшов до важливого висновку, що праця сама по собі є нейтральною, не виконує виховних функцій, а формує лише звичку до трудових зусиль. Був переконаний, що праця може стати позитивним елементом виховання лише за умови, коли вона має на увазі створення якихось цінностей.

Трудове виховання, вважав Макаренко, будучи одним з найважливіших елементів фізичної культури, сприяє разом з тим психічному, духовному розвитку людини. Щоб праця здійснювала правильний виховний вплив на дітей, вона, на думку Макаренка, повинна бути посильною, результативною, осмисленою, творчою, педагогічно доцільною, колективною.

Отже, трудове виховання притаманне всім історичним формаціям і є найдавнішою формою виховання.  Сучасна прогресивна дидактика у центр уваги виносить діяльність учня. Молодь - майбутнє нації. Тому навчання і виховання підростаючого покоління було і буде одним із головних завдань  школи. На сьогоднішній день робота школи в еколого-натуралістичному напряму націлює свій навчально-виховний потенціал на учнів, зацікавлених певною природничою галуззю науки. Тому політехнічне виховання здійснюється ефективно завдяки врахуванню не лише соціальних інтересів і природних даних, а й індивідуального виховання учня, що створює поле особистої відповідальності за здобуті знання.

Розвиваючи в учнів пізнавальний інтерес через наукові і науково-практичні дослідження, школа налаштовує учнів на майбутню професію, яку можна здобути лише завдяки сумлінній праці та ініціативі.

Оскільки трудове виховання здійснюється в процесі залучення учнів у відповідну їхньому віку трудову діяльність, виникає питання: до яких видів праці необхідно залучати учнів?

Широке застосування  у навчальних закладах роботи  еколого-натуралістичного напряму знаходить, насамперед трудова діяльність учнів, пов'язана з гуртковою роботою. Починаючи з гуртків початкового рівня, учні займаються виготовленням різноманітних навчально-наочних посібників: таблиць, картин, діаграм, гербаріїв, колекцій, найпростіших моделей, а в гуртках середнього та вищого рівня, крім цього, учні створюють різні механізми, діючі моделі, стенди тощо. Навчаючись у гуртках, учні працюють на навчально-дослідній земельній ділянці, в саду, займаються вирощуванням квітів, створюють куточки живої природи, працюють в   учнівській   виробничій   бригаді, організують роботу по підгодівлі птахів.

Велику роль у трудовому вихованні учнів відіграє суспільно корисна робота з благоустрою території навчального закладу, зі збору вторинної сировини, лікарських рослин, озеленення вулиць. До цієї роботи залучаються учні різного віку.

Як зазначено вище, важливим завданням трудового виховання є формування в учнів потреби у праці й дбайливому ставленні до матеріальних цінностей школи й особистих речей. Тільки потреба створює внутрішній потяг до трудової діяльності, спонукає учня дбайливо ставитися до матеріальних цінностей суспільства, сприяє формуванню таких особистих якостей, як працьовитість і ощадливість.

Педагоги нашої школи вважають, що успішне вирішення цієї проблеми багато в чому залежить від характеру виховання дітей у сім’ї. На заняттях батьківського всеобучу ми наголошуємо на тому, що правильне сімейне виховання полягає у поступовому залученні  дитини до посильної і різноманітної трудової діяльності. Спочатку це буває найпростіша робота з самообслуговування, пов'язана з доглядом за своїми іграшками, одягом та взуттям. Потім сфера трудових справ дитини розширюється і включає в себе поливання квітів в будинку, участь у сухому прибиранні квартири, підтримання чистоти у ванній тощо. У лекції для батьків «Виховання в праці» А.С. Макаренко перераховує більше 20 видів праці дітей в сім’ї.  Cаме в праці виховується чесність, дбайливість, колективізм, дитина привчається рахуватися з інтересами інших людей. Праця розвиває відповідальність, уміння розпоряджатися своїм часом і планувати свою роботу, привчає поважати буденну, хоч і не завжди цікаву, але необхідну домашню роботу, цінувати й поважати працю старших. Батькам варто дотримуватися певних принципів трудового виховання:

>          Трудове виховання в сім’ї повинно передбачати підготовку повноцінного громадянина, здатного брати участь у суспільній праці.

>          Праця в сім’ї не повинна бути важкою, примусовою. Вона має бути творчою.

>          Виховання працелюбства у дітей потрібно поєднувати з моральним вихованням, з гуманним ставленням до людей.

 >  У трудовому вихованні дітей слід виходити з того, що в праці дитина розвивається не тільки фізично, а й духовно.

З такими дітьми легше працювати педагогам.

Отже, основною метою освіти на сучасному етапі є поліпшення підготовки молоді до життєдіяльності в нових соціально - економічних умовах, тому відповідальне, творче ставлення до праці є однією з найважливіших характеристик сучасної людини як особистості.

Акценти в політехнічній і трудовій підготовці повинні переміститися до формування й  розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку, інтелектуального наповнення всього змісту трудового навчання, створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня.

Необхідно привчити дитину переборювати перешкоди навіть через шлях переживання фізичної втоми. У дорослому житті доводиться часто втомлюватися  для того, щоб досягнути ефекту в роботі. Ми повинні привчити дитину економити свої сили, навчити не тільки працювати, але і знаходити в собі ресурси, щоб привчити себе до праці, привчити до думки про те, що праця сама по собі дає насолоду досягнутої мети, ми маємо привчити її до вмілого, організованого підходу до здолання перешкод і труднощів.

Роль учнівських трудових загонів у політехнічному навчанні й трудовому вихованні

Трудове навчання, робота учнівських трудових загонів у Чорнобаївському навчально-виховному комплексі здійснюється відповідно до закону України «Про загальну середню освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про розвиток сільської загальноосвітньої школи»,  Комплексного плану заходів щодо розвитку загальноосвітніх закладів у сільській місцевості.

    Основними завданнями трудового виховання у  навчальному закладі є: виховання в учнів свідомого ставлення до праці, поваги  до приватної і колективної власності,  розвиток активності школярів, підготовка їх до життя, свідомого вибору професії, активної трудової діяльності, забезпечення участі школярів у сільськогосподарському виробництві, формування трудових вмінь і навичок, розвиток інтересу до дослідництва, сприяння організації змістовного й активного відпочинку, фізичного розвитку учнів, зміцненню їхнього здоров'я.

Відомо, чим раніше учні включаються у  продуктивну працю, тим свідоміше вони підходять до вибору професії, свого місця у дорослому житті, ознайомлюючись на уроках трудового навчання з основами сільськогосподарської праці, учні нашої школи мають можливість закріпити набуті знання на практиці, працюючи на полях базового господарства - відомого в усій Україні колгоспу імені Кірова (нині приватно-орендного кооперативу «Зоря»), який очолює двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України Дмитро Костянтинович Моторний.

Важливу роль у трудовому вихованні учнів школи відігравала учнівська виробнича бригада. Роботи з вирощування сільськогосподарських культур, завдячуючи наставникам, здійснювалася на високому агротехнічному рівні. В різні роки ними були: Заслужений агроном УРСР П.І.Ломоносов, керівник кормодобувної дільниці А.І.Харченко, керівники бригад овочеводів В.Д.Коза, Ю.І.Бовкун, головний агроном П.Ю.Ковальов.

Тісна співпраця Чорнобаївської загальноосвітньої школи (90-ті роки) і приватно-орендного кооперативу  «Зоря» регламентувалася угодою, відповідно до якої за учнівською виробничою бригадою закріплено 30 га землі. У весняно-літній і осінній періоди сільськогосподарських робіт учні вирощують помідори, доглядають за баштанними культурами, кукурудзою, люцерною, буряками, соняшником, надають господарству допомогу під час збирання врожаю.

Старанна праця учнів сприяла отриманню високих результатів. Так, у 2002-2003 навчальному році виробнича бригада у складі 200 учнів 7-11 класів на полях підшефного ПОК «Зоря» обробили 300 га соняшників, зібрали 40 т черешні. Восени учні зібрали 400 т помідорів, 20 т цибулі, виконали обсяг робіт на загальну суму 5100 гривен.

       Правління господарства неодноразово нагороджувало колектив Чорнобаївської ЗОШ почесними грамотами. Кращих випускників школи базове господарство на свої кошти направляло навчатися у вищі та середні навчальні заклади сільськогосподарського спрямування. Вони поверталися працювати в село, з часом ставали справжніми професіоналами і сьогодні майже всі головні спеціалісти ПОК «Зоря» -  наші випускники, колишні члени шкільної виробничої бригади.

Безперечно, можемо стверджувати, що шкільна виробнича бригада - це справжня кузня кадрів для господарства. І на сьогоднішньому етапі велике значення у виборі учнями життєвого шляху має профорієнтаційна робота, що здійснюється в школі. Адже так важливо почути пораду провідних спеціалістів, механізаторів, тваринників. Бажаний гість у школі - голова кооперативу Дмитро Костянтинович Моторний, - людина, яка дала путівку в життя багатьом знатним трудівникам. Його ім'я добре відоме далеко за межами не лише Херсонщини, а й України. Люди з їхніми думками, їхньою вдачею для Д.К. Моторного - найголовніше. Сорок чотири роки очолює він рідне господарство. За шістдесят два роки сумлінної праці нагороджений тридцятьма чотирма державними нагородами. Серед них - Орден Леніна, Золота медаль «Серп і молот», Відзнака Президента України «Орден князя Ярослава Мудрого»,  Диплом «Краща людина року Херсонщини» - в номінації «Працівник сільського господарства року», Орден держави, звання Герой України.

Виступаючи перед школярами, Дмитро Костянтинович завжди наголошує, що життя і практика довели: якими б цінностями не володіла людина, найбільше багатство - хліб. Він є основою, на якій тримається моральне здоров'я народу. У вихованні поваги до хлібороба, прищепленні любові до землі велике значення мають шкільні виробничі бригади. Залучення до продуктивної праці спонукає до того, щоб прийти на зміну батькам, прийняти з їхніх рук хліборобську справу. Він радить учням, небайдужим до землі і замислюються над тим, ким бути, обирати спеціальності інженера-механізатора, агроінженера, зооветеринарного працівника. Адже на ці професії у суспільстві завжди буде попит.

На сучасному етапі педагогічний колектив школи, враховуючи значні зміни, що відбулися в останні роки в сільській сім'ї  (зменшення особистого підсобного господарства),  намагається ліквідувати недоліки трудового виховання в родині. Школа залучає учнів до різноманітних видів суспільно корисної, продуктивної праці.

Учні школи піклуються про шкільну територію, яка охоплює 1,3га. Зокрема: сільськогосподарський відділ 2000 м² (польова сівозміна - 1000 м², овочева сівозміна - 1000 м²), квітково-декоративний відділ - 1000 м², плодовий сад - 3000 м². Кожен клас, протягом року, доглядає дерева, кущі, висаджує квіти на закріпленій за ним ділянці. Загони милосердя надають посильну допомогу в упорядкуванні садиб підшефних ветеранів війни та праці, доглядають місця поховання загиблих у роки Великої Вітчизняної війни.

                                 

 Робота на пришкільній території НВК

Сьогодні сільські школи мало забезпечені сучасними методичними матеріалами для здійснення дослідницької роботи, тому нами, виходячи з важливості й необхідності проведення такої роботи у сільській школі, розроблені власні матеріали, що ґрунтуються як на існуючих традиційних рекомендаціях, так і на досвіді дослідницької роботи, що систематично проводиться на пришкільній ділянці Чорнобаївського НВК під керівництвом учителів біології та трудового навчання.

На уроках трудового навчання у 5-9 класах  учитель Ю.П. Горбенко при вивчені основ сільського господарства  формує науковий світогляд учнів через організацію і постановку дослідів, поглиблює і конкретизує знання, набуті на уроках біології, розвиває в учнів інтерес до сільського господарства.

Здійснюючи дослідження на навчально-дослідній ділянці, учні на власному досвіді переконуються, що урожай і його якість залежать від догляду за рослинами. Відповідно до вимог програми з біології, природознавства та трудового навчання вчителі школи за участі агротехнічної служби базового приватного орендного кооперативу «Зоря» планують тематику дослідів.

За сприяння головного агронома ПОК «Зоря» П.Ю. Ковальова члени гуртка юннатів, яким керує вчитель біології Т.Л.Луценко, здійснюють дослідницьку роботу за такими темами:

-            Вплив внесення органічних добрив (перегній перепрівший) на врожайність гібридів кукурудзи.

-         Визначення впливу кращого строку сівби в грунт на врожай огірків.

-         Вплив пасинкування на врожай і строки дозрівання томатів.

-         Залежність урожаю моркви від зрошення.

-         Вплив прищипування стебел на плодоношення огірків сорту «Фенікс».

-         Вплив   добрив   на   ріст,   розвиток   і   врожай   томатів   (сорт «Лагідний»).

Усі ці досліди наочні, учні можуть легко визначити економічну доцільність використання тих чи інших добрив. Значний інтерес для них становить з'ясування найоптимальніших норм, строків і способів висівання сільськогосподарських культур, впливу на ріст і розвиток рослин та підвищення врожайності таких агрономічних заходів, як пасинкування помідорів, додаткове штучне запилення кукурудзи тощо. Під час виконання дослідів гуртківці виготовляють наочність: натуральні зразки, вологі препарати, снопи, колекції тощо, які використовують на уроках біології як наочність при вивченні певних розділів і тем навчальної програми.

Отже, накопичений багаторічний досвід у  системі політехнічного навчання і трудового виховання а також усталені традиції не можна втрачати в період оновлення сучасної освіти, в умовах реформування аграрного сектора для налагоджування нових механізмів матеріально-технічного утримання школи для розвитку творчої особистості.

Організація дослідницької роботи на навчально-дослідній ділянці
Чорнобаївського НВК Білозерського району Херсонської області

Головна мета  організації дослідницької роботи учнів на навчально-дослідних ділянках Чорнобаївського НВК - підвищення якості підготовки учнів з біології та сільськогосподарської праці, їх активності; розвиток уміння самостійно набувати знання;  професійне спрямування учнів і формування компетентної особистості, яка володіє не лише знаннями, високими моральними якостями і є професіоналом, але  й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання й беручи на себе відповідальність за свою діяльність. Навчально ділянка є базою для проведення навчальних та практичних занять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового навчання, засвоєння знань, формування вмінь та навичок, організації позакласної, юннатівської, дослідницької, природоохоронної роботи та продуктивної праці учнів, робота на навчально-дослідній ділянці сприяє:

а) свідомому і міцному засвоєнню біологічних знань як основи формування наукового світогляду;

б) конкретному сприйняттю принципу єдності організму та навколишнього середовища завдяки проведенню дослідів і спостережень у природі;

в) формуванню навчально-дослідницьких вмінь та навичок;

г) розвитку активності, групової взаємодії у виконанні завдань різного рівня складності;

ґ ) формуванню активної життєвої позиції

План пришкільної території НВК Чорнобаївська ЗОШ Білозерського району

Організаційно - педагогічні аспекти дослідницької діяльності учнів на пришкільній навчально-дослідній ділянці

Дослідницька діяльність учнів у процесі навчання в загаль­ноосвітніх навчальних закладах має значний вплив на розвиток творчих  здібностей.   Ідеї  залучення   учнів  до  дослідницької роботи, для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, належать таким відомим ученим  як біологу А.Я. Герда, історику М.М.Стасюлевичу, хіміку Р.Е.Армстронгу, природодосліднику Т.Геклі та фізику В.М.Андрєєву, які сформулювали загальні засади дослідницького методу. На сучасному етапі розвитку освіти у психолого-педагогічній літературі зазначається, що дослідницька діяльність дає можливість учням: закріплювати і узагальнювати сформовані знання; привчати до використання наукових методів пізнання світу, безперервно поглиблюючи пізнавальний інтерес та виховуючи наполегливість у досягненні цілей; формувати вміння виконувати кожний з етапів дослідницької діяльності (вміння самостійно обирати об'єкт та засоби дослідження, висувати гіпотези, вирішувати безліч проблем різного характеру (технічного, технологічного), | формулювати висновки); активізувати творчу діяльність та і виховувати ініціативність; виховувати самостійність праці,  критичність в оцінці ЇЇ результатів та самокорекції дій [1; 4; 8].  

Як показує практика, організація дослідницької діяльності учнів безпосередньо залежить від виконання таких умов:    

-     наявність програмного та дидактичного забезпечення навчального предмета, під час вивчення якого буде організо­вуватись дослідницька діяльність;

-     наявність матеріально-технічного забезпечення дослід­ницької діяльності;

    відповідної  підготовки    вчителя  до  організації дослідницької роботи;

розроблених    методичних    засад,    щодо    напрямку, тематики та етапів проведення дослідництва.

 На навчально-дослідній ділянці  розміщені такі відділи: колекційний, квітково-декоративних культур, плодово-ягідних культур, польових і овочевих культур, селекційно-генетичний, дендрологічний відділ. У колекційному відділі вирощуються типові представники основних сільськогосподарських та систематичних груп рослин:  а) технічні (прядильні, олійні, ефіроолійні),

б) лікарські, в) овочеві (коренеплідні, цибулинні, бобові, бульбоплідні),

г) кормові (злакові і бобові трави, кормові коренеплоди), д) декоративні (однорічні, дворічні, багаторічні),  е) корисні дикорослі рослини.

Основними формами діяльності учнів на пришкільній дослідній ділянці є вирощування рослин, спостереження за їх ростом і розвитком, а також проведення дослідів згідно до програм з біології, трудового навчання, природознавства, роботи гуртків.

        Відповідно до вимог програми з біології, природознавства та трудового навчання рекомендується примірна тематика дослідів на навчально-дослідній земельній ділянці.  Проведення цих дослідів можливе на невеликих ділянках. Дослідницька робота учнів 5 класів займає особливе місце. Адже вони ще не вивчають біологію, але в порядку суспільно-корисної праці проводять літню практику на навчально-дослідній земельній ділянці. Учні 5 класу повинні навчитися складати агротехнічний план досліду, а також мати уявлення про теплолюбні (огірки, гарбузи, перець, баклажани, помідори) та холодостійкі (цибуля, часник, бобові) сільськогосподарські культури. Польові досліди учні 5 класу  закладають у 2—3 кратній повторності. Перш ніж ставити дослід, або здійснювати будь-яке спостереження в школі, потрібно провести велику підготовчу роботу: визначити завдання, що потрібно розв'язати в процесі роботи, вивчити відповідні розділи у підручнику, ознайомитись з додатковою літературою та розробити методику і техніку здійснення поставлених завдань. Наслідки роботи учні фіксують у щоденниках.

Орієнтовна тематика дослідницьких  робіт:

Ґрунтуючись на багаторічному досвіді організації дослідницької роботи учнів різних вікових категорій, можна рекомендувати наступну тематику дослідів:

5 клас

1.        Вплив   передпосівного   обробітку   насіння   (обігрівання,   замочування, обробка      мікроелементами)      на      строки      появи       сходів      різних сільськогосподарських культур (морква, петрушка, огірки, селера, помідори ).

2. Залежність врожайності огірків, цибулі, квасолі від кількості та якості внесених добрив.

3.  Порівняльна   характеристика   врожайності   двох   сортів   огірків   при вирощуванні із застосуванням плівкового покриття.

4. Вплив підживлення айстри органічними добривами на тривалість періоду цвітіння та розміри квіток.

6 клас

1.Порівняльна характеристика врожаю капусти сортів Білосніжка та Амагер при розсадному та безрозсадному способах вирощування,

2.    Врожайність цвітної капусти при вирощуванні розсадним та безрозсадним способами в два строки.

3.    Вплив строків посіву салату на цвітіння та достигання насіння.

4.     Вплив температури ґрунту та повітря на врожай редиски.

5.    Порівняльна характеристика строків одержання врожаю сортів редиски:
Базис, Жара, Червона з білим кінчиком в умовах області.

6.    Вплив підживлення різними видами органічних добрив на врожайність
кабачків сортів Цукіні, Крукнек.

7.Порівняльна характеристика строків настання основних фаз онтогенезу,
при вирощуванні томатів під плівковим покриттям і у відкритому ґрунті.

8.Порівняльна характеристика укорінених живців ягідних кущів при різних способах та строках вегетативного розмноження.

9.Вплив  обробітку  фітонцидними рослинами  (часник,  цибуля)  посівів овочевих культур на ураженість комахами-шкідниками.

10. Обґрунтування методів штучного запилення.

7 клас

1.  Вплив    штучного    запилення    на    врожай    кукурудзи,    соняшнику,
      2.  Залежність урожайності картоплі сортів Темп та Луговський від способів
посадки.

3.      Вивчення строків окулірування на приживлюваність бруньок яблуні.

4.      Вивчення мульчування ґрунтів на ріст плодових дерев та ягідних кущів.

5.      Вплив затінювання кущів чорної смородини на врожай ягід.

6.               Врожайність  цукрового  буряка  в  залежності  від  якості  насіннєвого
матеріалу (одно- та багатопаростковий).

7.               Сортовивчення  пшениці,  цукрового  буряка та  інших  культур.

При вирощуванні ранніх і високих врожаїв овочевих культур має велике

значення передпосівна підготовка насіння: обігрівання, замочування, обробка мікроелементами, яровизація, загартування. Під час виконання цих робіт учні набувають навичок активно впливати на рослини для підвищення їх продуктивності.

Досліди    з   добривами    спрямовані    на   вивчення   учнями  ефективності

застосування різних добрив, їх норм, строків і способів внесення. Усі ці досліди   наочні.   Учні   можуть   легко   визначити   економічну   вигоду   від застосування тих чи інших добрив.

Значний інтерес для учнів становить з'ясування найоптимальніших норм, строків   і   способів   висівання   сільськогосподарських   культур,   а   також з'ясування впливу на ріст і розвиток рослин та на підвищення врожайності таких агрономічних заходів, як пасинкування помідорів, прищипування верхівки рослин,  додаткове штучне запилення. Ці теми дослідів тісно пов'язані з програмовим навчальним матеріалом і сприяють закріпленню теоретичних знань учнів.

При проведенні дослідів із сортовивчення сільськогосподарських культур слід обов'язково здійснювати порівняльну оцінку сортів, беручи до уваги морфологічні ознаки   рослин,   стійкість   проти   хвороб   і   шкідників,   урожайність.   При сортовивченні  зернових  культур  потрібно  враховувати  ступінь вилягання, зимостійкість (озимих), а при сортовивченні овочевих культур враховують такі ознаки, як строки достигання, смакові якості, транспортабельність.

      

                                       Збирання урожаю пшениці

                                       сорту Соломія

Підведення підсумків досліду “Сортовивчення пшениці” проводить учитель біології Луценко А.Г.

Необхідно відмітити, що основу багатоструктурної системи  учнівського наукового дослідження   складають навчально-дослідницькі вміння, які є своєрідною інтеграцією різних груп навчальних умінь:

а) теоретичних – уміння аналізувати, синтезувати, виділяти причинно-наслідкові зв'язки; визначати мету, об'єкт, предмет, завдання роботи; формулювати проблему, гіпотезу дослідження;

б) практичних - проводити спостереження та експерименти, працювати з обладнанням, готувати матеріали для досліджень;

в) організаційно-комунікативних - планувати послідовність дослідницької роботи, раціонально використовувати навчальний час, здійснювати само- та взаємоконтроль за виконанням роботи, працювати у колективі.

Важливими є формування в учнів уміння фіксації результатів дослідження: оформлення результатів у формі таблиць, схем, фотознімків, текстова обробка висновків, виготовлення наочних посібників, підготовка до конкурсу-захисту робіт.

Вирощування овочевих і зернових культур для кліматичних умов півдня України є не дуже складним за умови належного режиму поливу. Тому можна рекомендувати наступну тематику дослідів з овочівництва і рослинництва.

Дослід  1

Тема: Вплив величини посадкового матеріалу на врожай цибулі-ріпки.

Схема досліду: варіант 1 — сіянка розміром 1,5—2,2 см в діаметрі;  варіант II — сіянка розміром 2,5—3 см в діаметрі варіант III — сіянка  розміром 3—4 см в діаметрі.

Дослід 2

Тема: Вплив способів передпосівної підготовки насіння на врожайність сільськогосподарських культур.

У дослідах з цієї теми вивчають ефективність різних способів передпосівної підготовки насіння: намочування, загартовування, про­грівання, обробка мікроелементами, ростактивіруючими  речовинами.

Дослід 3

Тема: Вплив строків висівання на врожайність сільськогосподарських культур.

Дослід 4

Тема: Вплив норм висівання насіння на врожайність сільськогосподарських культур.

Дослід 5

Тема: Вплив різних доз та строків внесення добрив на врожайність сільськогосподарських культур.

Пізнавальне і навчальне значення мають також дослідження з інтродукції малопоширених для України культур таких, як мангольд, батат, чуфа, цукрове сорго. Юннати ознайомлюються з біологічними особливостями малопоширених культур, їх використанням у народному господарстві, вивчають агротехніку їх вирощування, ведуть фенологічні спостереження, збирають насіння.

Дослід 6

Тема: Вплив попередників на врожайність озимих зернових культур.

Схема досліду: І варіант   — попередники - просапні культури, II варіант— попередники зернобобові культури, ІІІ варіант—попередники кукурудза на зелений корм. При проведенні цього досліду юннати переконуються у значенні правильного чергування культур. 3 одержаних результатів роблять висновок, який попередник є найкращим для даної культури в місцевих умовах. Наслідки досліду оформляють у вигляді гербарію рослин за фазами розвитку та в щоденнику спостережень.

Дослід 7

Тема: Сортовивчення сільськогосподарських культур.

Через відсутність достатньої кількості насіння сортів, що вивчаються, і малі розміри шкільної ділянки, сортовивчення на навчально-дослідних ділянках можна проводити за спрощеною методикою. При цьому для культур суцільного висівання досить мати ділянку з обліковою площею в 1 м², для культур широкорядного висівання на ділянці треба мати не менше, як 10 облікових рослин.

Дослід проводять в триразовій повторності. Насіння кращих сортів юннати можуть одержати на селекційних станціях і в науково-дослідних інститутах. Сортовивчення сільськогосподарських культур треба проводити на високому агротехнічному рівні з виконанням всіх агротехнічних заходів,  які застосовуються  в передових  господарствах, зокрема:

1) обов'язкове дотримання чергування с/г культур;

2) правильна система обробітку ґрунту  і застосування добрив;

3) сівба сортовим насінням;

4) своєчасне і якісне проведення робіт по догляду за посівами.

Під час проведення сортовивчення обов'язкові такі спостережен­ня і дослідження: фенологічні спостереження, оцінка сортів за ста­ном рослин і пошкодження їх шкідниками та ураження хворобами, облік уражень хворобами і пошкоджень шкідниками, збирання і об­лік урожаю, оцінка якостей урожаю, підрахунок густоти стояння рос­лин після появи сходів або через 4—5 днів після садіння, перед збиранням врожаю, дегустаційна оцінка.

Після закінчення вегетаційного періоду рослин виготовляють гер­барій, колекцію насіння, вологі препарати.

Фенологічні спостереження під час проведення дослідів

У навчально-дослідній роботі велику роль відіграє систематичне ведення фенологічних спостережень. Спостереження за різними фа­зами росту і розвитку піддослідних рослин дають можливість юним дослідникам краще пізнати біологічні особливості сільськогосподарсь­ких рослин, допомагають зрозуміти вплив як усього комплексу агро­технічних заходів, так і дію досліджуваного фактора на рослини.

У процесі фенологічних спостережень потрібно враховувати зміну умов зовнішнього середовища, в якому перебувають рослини про­тягом вегетаційного періоду. Тому поряд з фенологічними слід вести й метеорологічні спостереження.

Мета фенологічних спостережень полягає в тому, щоб за зміною зовнішніх ознак встановити процес розвитку рослин. Ще до початку фенологічних спостережень юннати знайомляться з фазами росту і розвитку рослин і складають план (схему) спостережень. Для цього відмічають час сівби і строки настання основних фаз  вегетації  сільськогосподарських рослин. Прийнято відмічати початок фази і повну фазу. Початок фази відмічають, коли в дану фенофазу вступило 10% рослин, а повну —75% рослин. Кількість рослин, які вступили в фазу, визначають підрахун­ком або візуально.

У окремих груп сільськогосподарських рослин відмічають такі фази вегетації:

озимі культури (пшениця, жито, ячмінь) — поява сходів, кущін­ня, відновлення вегетації навесні, вихід у трубку, колосіння, цвітін­ня, стиглість зерна (молочна, воскова і повна);

ярі зернові культури (пшениця, ячмінь, овес, просо, сорго, рис) — сходи, кущіння, вихід у трубку, розгортання п'ятого листка, колосін­ня (викидання суцвіть), цвітіння (не відмічають у ячменю, проса, сорго)  молочна, воскова і повна стиглість зерна;

зернобобові культури (горох, соя, чина, сочевиця та ін.) — сходи,

поява третього справжнього листка, утворення суцвіть (бутонізація), цвітіння, достигання насіння;

кукурудза — сходи, поява третього листка, кущіння (поява пасин­ків), викидання суцвіття, цвітіння чоловічих і жіночих квіток, мо­лочно-воскова і повна стиглість зерна;

гречка — сходи, розгортання першого листка, утворення суцвіть, цвітіння, достигання зерна;

соняшник — сходи, утворення 1—2-ої пари справжніх листків, утворення суцвіть, цвітіння, достигання зерна. У овочевих культур методикою досліджень прийнято відмічати такі фенофази;

капуста — поява сходів, утворення 1, 3, 5-го справжніх листків, вряджування розсади у відкритий грунт, утворення розетки, зав'язу­вання головок, технічна стиглість;

пасльонові (помідори, баклажани, перець) — висівання в парни­ки, пікірування розсади, утворення 2—3 пар справжніх листків, ви­саджування розсади у відкритий ґрунт, бутонізація, початок цвітін­ня, масове цвітіння, зав'язування плодів, поява поодиноких плодів стиглості, час першого і останнього збирання врожаю, заси­хання бадилля;

гарбузові (огірки, гарбузи, кабачки, кавуни, дині) — сходи, роз­гортання першого і третього справжніх листків, утворення бокових пагонів, бутоні­зація, цвітіння, зав'язування плодів, достигання;

коренеплоди (цукрові, кормові, столові буряки, турнепс, морква та ін.) — сходи, фаза вилочки, поява другої пари справжніх листків, поча­ток потовщення кореня, змикання міжрядь, утворення коренеплодів, пожовтіння нижніх листків, технічне достигання;

картопля — сходи (перші і масові), бутонізація, цвітіння (поча­ток і кінець), в'янення бадилля, технічне достигання;

цибуля, часник — висівання, поява сходів, утворення цибулин, вилягання пера, збирання врожаю.

Протягом вегетаційного періоду потрібно визначати густоту сто­яння рослин, висоту рослин на дослідній і контрольній ділянках, а також відбирати рослини для гербарію у різні фази розвитку.  

Формування інтересу до сільськогосподарського дослідниц­тва значно залежить від того, якими знаряддями праці та техно­логіями користуються учні. Тому вчителю необхідно сприяти механізації праці юних дослідників та застосовувати сучасні технології обробітку ґрунту. Педагог і сільськогосподарський дослідник С.В. Щукін зазначав, що великий виховний та розвивальний вплив на особистість учня має раціоналізація праці. «Шлях до цього, - пише він, - застосування найпростіших машин та пристосувань, які виготовляють учні у шкільних майстернях». Під керівництвом учителів трудового навчання та біології у Чорнобаївській ЗОШ розроблено проект власної зрошувальної системи пришкільної ділянки  з використанням усіх способів поливу: дощування, поливу по борознам, крапельне зрошення. На уроках трудового навчання учні виготовляють оригінальні знаряддя праці:  ручна сівалка для дрібного насіння чи насіння кукурудзи, ручний культиватор, ротаційна мотика для спушування ґрунту, плоскоріз Фокіна. Ці об'єкти технологічної діяльності учнів у поєднанні із сучасними хіміко-біологічними технологіями учні використовували під час проведення своїх досліджень, що підвищувало їх інтерес до даної справи. Для підтримання  території  школи  в належному стані  адміністрацією школи було придбано різні види газонокосарок: електрична, бензинна та механічна.

Для зберігання інвентарю, утримання живого куточка та зберігання робочого одягу учнів  переобладнали господарське приміщення школи в «Будинок садівника».

Підвищує інтерес учнів до сільськогосподарської праці  експериментальний майданчик з ландшафтного дизайну, де обладнано декоративну водойму, різні види садових доріжок, альпійська гірка, альтанка та зелений клас.

Дослідницька діяльність учнів у старших класах також не повинна закінчуватися. Результати експериментів, знання і вміння застосування наукових методів пізнання та досвід проведення   науково-дослідницької   діяльності   стають  підґрунтям для написання наукової роботи у позашкільному об'єднанні учнів Мала академія наук України. Прикладом такого дослідження може бути вивчення впливу магнітної обробки на урожайність і біометричні показники картоплі.

У даний час особливо актуальною є проблема підвищення урожайності сільськогосподарських культур і отримання екологічно чистої продукції при мінімальному застосуванні хімічних речовин. Одним із шляхів розв’язання даної проблеми є застосування електротехнологій. Серед електрофізичних методів перевагу має магнітна обробка сільськогосподарських культур завдяки невисокій вартості, високій продуктивності установок, їх безпечності для обслуговуючого персоналу і навколишнього середовища. Проведені дослідження із передпосівної обробки сільськогосподарських культур у магнітному полі розсіювання, при магнітній індукції, яка не перевищувала 4 – 6 мТл, показали перспективність застосування градієнтного магнітного поля в даних технологіях. Встановлено, що при магнітній обробці бульб картоплі, окрім підвищення урожайності, знижується захворюваність рослин фітофторою на 8 – 15 %, в бульбах підвищується вміст крохмалю до 15 %, білку та вітаміну С, зменшуються втрати при зберіганні на 20 – 25 % [1,2].

Мета досліджень – встановити вплив магнітного поля на біометричні

показники і урожайність картоплі та визначити оптимальні режими обробки.

Матеріали та методика досліджень. Дослідження урожайності і біометричних показників рослин картоплі при магнітній обробці проводилися у відповідності з відомою методикою польового досліду [3,4].

Досліди виконувалися за такою схемою:

 1-й варіант (контрольний) – картоплю вирощували без обробки у

магнітному полі;

 2-й варіант – картоплю перед посадкою оброблювали у магнітному полі

з магнітною індукцією 13 мТл;

 3-й варіант – картоплю перед посадкою оброблювали у магнітному полі

з магнітною індукцією 20 мТл;

 4-й варіант – картоплю перед посадкою оброблювали у магнітному полі

з магнітною індукцією 30 мТл;

 5-й варіант – картоплю перед посадкою оброблювали у магнітному полі

з магнітною індукцією 45 мТл.

Передпосадкову обробку картоплі здійснювали у знакозмінному

магнітному полі при чотирикратному перемагнічуванні і швидкості руху стрічки транспортера 1 м/с. Досліди виконувалися у чотирикратній повторності. Дослідні ділянки, площею 20 м2, розміщувалися методом звичайних повторень. Досліди проводилися із картоплею сорту “Повінь”. Передпосадкову обробку картоплі, обробіток грунту, внесення мінеральних та органічних добрив, посадку картоплі та догляд за рослинами виконували у відповідності із агротехнікою вирощування картоплі. Вплив магнітної обробки картоплі оцінювали за біометричними показниками рослин та урожайністю.

Результати досліджень. У результаті проведених досліджень було встановлено, що при магнітній обробці картоплі на 3 дні раніше з’являються сходи та на 4 дні раніше настає цвітіння, рослини мають кращі біометричні показники, збільшується урожайність картоплі і зменшується мілка фракція. Встановлено, що при магнітній обробці картоплі збільшується довжина паростків. Найбільша їх довжина спостерігалася при магнітній індукції 30 мТл.

При більшій і меншій магнітній індукції довжина паростків була меншою, але більшою за контроль. Висоту рослин картоплі визначали на початку фази цвітіння. Встановлено, що при магнітній обробці картоплі збільшується висота рослин. Найбільша висота рослини картоплі спостерігалася при магнітній індукції 30 мТл і у середньому скадала 0,392 м, а при контролі – 0,360 м. При іншому значенні магнітної індукції висота рослин була меншою, але більшою за контроль, крім рослин картоплі, бульби яких перед посадкою оброблювалися при магнітній індукції 13 мТл (висота рослини – 0,347 м).

Встановлено, що при багатократній обробці картоплі у магнітному полі з відповідною магнітною індукцією біометричні показники картоплі не відрізнялися від значень, отриманих при одноразовій обробці у знакозмінному магнітному полі з чотирикратним перемагнічуванням (наприклад, при магнітній індукції 45 мТл висота рослин була відповідно 0,38 і 0,386 м).

При магнітній обробці картоплі підвищується урожайність. При контролі вона склала 0,598 кг з куща (табл. 1), а при магнітній обробці картоплі з індукцією 30 мТл – 0,722 кг з куща, тобто підвищилася на 21 %. При більшій і меншій магнітній індукції за 30 мТл урожайність картоплі  була меншою, але більшою за контроль, крім картоплі, яка оброблювалася при магнітній індукції 13 мТл. При багатократній обробці картоплі її урожайність суттєво не відрізнялася від урожайності, отриманої при відповідному значенні магнітної індукції і чотирикратному перемагнічуванні (при магнітній індукції 45 мТл вона відповідно склала 0,66 і 0,67 кг).

Встановлено, що поряд з підвищенням урожайності порівняно з контролем збільшується крупна фракція картоплі. Найбільша кількість крупної картоплі спостерігалася при магнітній індукції 30 мТл. При іншому значенні магнітної індукції кількість крупної картоплі була меншою, але більшою за контроль, окрім картоплі, бульби якої оброблювались перед посадкою при магнітній індукції 13 мТл.

Література:

1.  Большая Н.В. Науково-дослідницька діяльність у школі // Управління

          школою. -2008. - №19-21. -С. 85-87.

2.  Васильєва А.И. Учите детей наблюдать природу. - Мн.: Нар. освіта,1972.-

            128 с.

3.  Павленко   О.М.    Організаційно-педагогічні    умови    ефективності                      

          позакласної пошуково-дослідницької діяльності  учнів // Освіта  і

          управління. - 2003.-№3.-С. 110-113.

4.  Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность
           школьников в обучении. Теоретико-экспериментальные исследования. –

           М.: Педагогика, 1980. - 240 с.

5.  Яценко А. Дослідницька робота учнів як засіб виховання інтересу до

           сільськогосподарської праці // Трудова підготовка в закладах освіти.

          -2005.-№ 2.-С. 16-20.

6.  Джевага Г.В. Організаційно-педагогічні аспекти  дослідницької

           діяльності учнів основної школи сільської місцевості.

7.  Шамрай С.М., Задорожний К.М. Біологічні дослідження. Планування і

           проведення. Харків. Видавнича група «Основа» -2010.